На сьогоднішній день лідируюче положення в більшості галузей займають ті організації, які мають у своєму розпорядженні стійкою базою споживачів.

Програма лояльності являє собою форму маркетингу, спрямовану на створення довгострокових відносин з клієнтами для того, щоб зробити їх постійним покупцями.

Програма лояльності дозволяє визначитися з потребами клієнта і провести розробку сервісів обслуговування, необхідних йому. Програма підвищення лояльності спрямована на зростання задоволеності клієнтів роботою Вашою компанією.

Найвідомішою і найбільш поширеною формою організації програми лояльності є дисконтні програми. Їх суть полягає в наданні вигоди клієнту — повернення частини сплаченої вартості товару в момент покупки. Тут у наявності матеріальна вигода.

Інша досить поширена форма — розіграші призів серед тих осіб, які зробили певні покупки в конкретний період часу. Навіть якщо приз не дуже потрібен людині, то емоції, які супроводжують отримання призу, залишають позитивне враження про компанію.

Ще одним різновидом, останнім часом набирає популярність, є дисконтно-бонусні програми. У даному випадку вигода залежить від самого учасника: часті покупки на велику суму призводять до отримання великої вигоди.

Часто розробка програми лояльності призводить до виникнення питання про спосіб ідентифікації пластикової карти. Сьогодні найчастіше використовуються пластикові картки, з магнітною смужкою, штрих-кодом, ембосування або безконтактним чіпом. Вони відповідають всім поставленим завданням, витрати ж на їх впровадження невисокі, до того ж вони зручні для клієнта.

Вибір карти залежить від мети програми, яка спрямована на лояльність клієнтів, її схеми, а також масштабів технологічної бази. Ембосування або ж нумерація карток використовується в програмах, де оператор або продавець записує номер володаря карти в клієнтську базу самостійно. Штрих-код, магнітну смугу використовують в якості ідентифікаторів, перезаписуваної інформації вони не містять. Штрих-код принципово не відрізняється від магнітної смуги. Різниця полягає в терміні служби і обладнанні для зчитування карт.

Безконтактна смарт-карта може сама бути носієм інформації.